Простатит – це одне з найпоширеніших урологічних захворювань у чоловіків.Прийнято вважати, що після 30 років на простатит страждає 30% чоловіків, після 40 - 40%, після 50 - 50% і т.д. При цьому реальна захворюваність набагато вища зареєстрована, це пояснюється особливостями діагностики та можливістю перебігу захворювання у прихованому вигляді.
Передміхурова залоза - невеликий залізисто-м'язовий орган, який розташовується в малому тазі під сечовим міхуром, охоплюючи початковий відділ сечівника (уретри).Передміхурова залоза виробляє секрет, який, змішуючись із насіннєвою рідиною, підтримує активність сперматозоїдів та їх стійкість до різних несприятливих умов.
При простатиті виникають численні проблеми з сечовипусканням, знижується лібідо і порушується еректильна функція.Найсумніше, що за відсутності грамотного лікування приблизно 40% хворих загрожує та чи інша форма безпліддя, оскільки передміхурова залоза вже не може виробляти достатньо якісного секрету для забезпечення рухливості сперматозоїдів. Важливо пам'ятати, що подібні симптоми можуть виникати не тільки при простатиті, але і при аденомі передміхурової залози і при раку.
Причини простатиту
Розрізняють 4 основні форми простатиту: гострий бактеріальний простатит, хронічний бактеріальний простатит, небактеріальний простатит та простатодінія.
В осіб молодше 35 років захворювання зазвичай протікає у вигляді гострого бактеріального простатиту.Бактеріальним простатитом називають тоді, коли є лабораторне підтвердження наявності інфекції.Найчастіше це виявляється хламідіоз, трихомоніаз, гарднереллез або гонорея.Інфекція потрапляє в передміхурову залозу з сечівника, сечового міхура, прямої кишки, по кровоносних та лімфатичних судинах малого тазу.Однак останні дослідження доводять, що в більшості випадків інфекція нашаровується на вже наявні порушення структури тканини передміхурової залози та кровообігу в ній.При небактеріальному простатиті бактерії виділити не вдається, хоча це і не виключає їхньої присутності.
У пацієнтів старшого віку найчастіше діагностують хронічні форми захворювання.Простатодинією називають наявність клінічної картини простатиту, ущільнення тканини простати без ознак її запалення.
Симптоми простатиту
Симптоми простатиту можна розділити на 3 групи:
- розлади з боку сечового апарату (часті та болючі позиви до сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура), біль у нижній частині живота;
- розлади статевої функції (болючість під час сечовипускального каналу та у прямій кишці при еякуляції, слабка ерекція, передчасна еякуляція, втрата оргазму тощо);
- підвищений занепокоєння та нерозність чоловіка, зумовлені фіксацією уваги хворих на своєму стані.
Гострий простатит починається зазвичай із підвищення температури тіла до 39-40° З жаром і ознобами.Сечовипускання утруднене та болісно.Розвивається набряк передміхурової залози, який може спричинити гостру затримку сечовипускання.
Хронічний простатит протікає спокійніше, але у будь-який момент при несприятливих чинниках може статися загострення.Можлива безсимптомна течія.
Ускладнення
За відсутності своєчасної терапії простатит може викликати такі ускладнення:
- перехід гострого простатиту до хронічного,
- обструкція сечового міхура з гострою затримкою сечі, що потребує хірургічного лікування,
- розвиток чоловічої безплідності,
- звуження та рубцювання сечівника,
- рецидивуючий цистит,
- пієлонефрит та інші ушкодження нирок,
- абсцес (нагноєння) простати, який вимагає хірургічного втручання,
- сепсис – загрозливе для життя ускладнення, частіше розвивається в осіб зі зниженим імунітетом (пацієнти з цукровим діабетом, нирковою недостатністю).
Що можете зробити Ви
Якщо ви виявили у себе описані вище симптоми, постарайтеся якомога раніше звернутися до уролога.
Що може зробити лікар
Сучасний арсенал діагностики захворювань передміхурової залози дуже широкий.
Лікар призначить вам бактеріологічне дослідження сечі та секрету передміхурової залози. Для уточнення локалізації інфекції сечових шляхів проводиться дослідження різних порцій сечі.Крім того, обов'язковим методом діагностики є пальцеве обстеження передміхурової залози. Ця процедура не дуже приємна, але дуже інформативна.Лікар може направити вас на ультразвукове дослідження передміхурової залози та органів малого тазу.При необхідності призначають комп'ютерну або магнітно-ядерну томографію, цистоскопію, урографію та дослідження ферментів передміхурової залози.
При постановці діагнозу ваш лікар повинен виключити наявність доброякісної гіперплазії передміхурової залози і раку простати.Для швидкого зняття больового синдрому при гострому простатиті можуть бути рекомендовані анальгетики та теплі ванни.
Бактеріальний простатит вимагає обов'язково призначення антибіотиків, підбір яких здійснюється за результатами бактеріологічного посіву виділень на живильні середовища та визначення чутливості збудника до хіміо препаратів.
Небактеріальний простатит лікується протизапальними засобами.
Профілактика простатиту
Не допускайте переохолодження організму, не сидіть на холодних предметах. Дотримуйтесь щадної дієти (виключення алкоголю, гострої, смаженої та консервованої їжі).Регулярне статеве життя також є способом профілактики простатиту (оскільки один із провокуючих факторів – це застій сперми та часті ерекції без наступного сім'явипорскування).Не менш важливою є профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.
У віці кожен чоловік повинен проходити регулярні (1 раз на рік) обстеження у уролога.Після перенесеного простатиту проведення превентивних курсів амбулаторного лікування на рідше 2-х разів на рік протягом місяця та одного курсу санаторно-курортного лікування.