Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) або аденома – це розростання стромального компонента чи епітелію простати.Хвороба зустрічається у чоловіків віком понад 40 років, рідше – у більш ранньому віці.За статистикою, ймовірність її розвитку після 50 років становить близько 40% і більше 75% – після 65. Фактично, 90% усіх чоловіків рано чи пізно стикаються із захворюванням, тому необхідно заздалегідь знати про причини виникнення, фактори ризику, симптоми та сучасне лікування аденоми простати.
Небезпеки
Аденома – це доброякісна освіта, тому саме собою не завдає шкоди організму.Однак, розростаючись, тканини освіти перекривають просвіт сечовивідного каналу, що перешкоджає проходженню сечі.Це з низкою неприємних ускладнень і хворобливих відчуттів, особливо у пізніх етапах.Застійні явища, що формуються, призводять до утворення інфекцій, каменів у сечовому міхурі, його ушкоджень, а також серйозних порушень у роботі нирок, аж до розвитку недостатності.Тому при найменшому прояві симптомів необхідно невідкладно записатися на прийом до уролога, пройти ретельне обстеження та за його результатами вибрати найефективніший метод лікування аденоми простати.
Стадії та симптоми
Перебіг хвороби можна умовно розділити на три основні стадії, що супроводжуються різними симптомами:
- I – характеризується більш частими імперативними позивами, ніктурією (збільшенням обсягу нічного діурезу), першими ознаками нетримання, більш млявим струменем.На цій стадії хвороба може перебувати протягом кількох років без розвитку до тяжчої форми;
- II – найбільш виражені симптоми.Струмінь сечі може перериватися, необхідно часто тужитися для сечовипускання, що нерідко призводить до гриж і випадання прямої кишки.Після відвідин туалету залишається відчуття незадоволеності, неповного спорожнення.Хвороба розвивається активніше, перехід до наступної формі займає відносно невеликий час;
- III - через накопичувальний ефект розтягується сечовий міхур, знижується його еластичність, розвиваються інфекції, з'являються камені в нирках, посилюється нетримання.Також можуть виявлятись загальні симптоми отруєння – слабкість, відсутність апетиту, нудота, запори, постійна сухість у роті.
Варто розуміти, що аналогічними симптомами супроводжуються деякі типи нервових розладів та онкологічні захворювання.Точний діагноз може бути поставлений лише у клініці після проведення відповідних досліджень.
Лікування захворювання
На даний момент гіперплазія аденоми простати досить добре вивчене захворювання.Його лікування не викликає особливих складнощів і може виконуватися різними способами, залежно від ступеня тяжкості хвороби, її типу, швидкості та стадії розвитку, віку пацієнта, його загального стану здоров'я та інших факторів.
У загальному вигляді всі методики умовно поділяються на медикаментозні, немедикаментозні та хірургічні.Існує також безліч рецептів з нетрадиційної (народної) медицини, у тому числі за допомогою різних рослинних препаратів, проте їх ефективність не доведена клінічними випробуваннями, а в окремих випадках такі методи лікування аденоми простати лише ускладнюють перебіг хвороби, що негативно впливає на стан пацієнта.
Немедикаментозні методики
При легких симптомах захворювання або за більш серйозних, але які впливають якість життя, застосовується тактика вичікувального спостереження, також називається активним очікуванням.Вона полягає у регулярному контролі стану без використання медикаментозних препаратів.Також при цьому проводиться поведінкова терапія, що включає:
- відмова від прийому антихолінестеразних та сечогінних препаратів без додаткових вказівок лікаря;
- обов'язкове повне випорожнення сечового міхура перед сном;
- лікувальну фізкультуру, вправи Кегеля та інші дії, спрямовані на тренування м'язів тазу;
- скорочення вживання сечогінних продуктів та рідини, зокрема – за три години до відходу до сну.
Методика застосовується як самостійно, так і як доповнення до медикаментозної терапії.
Медикаментозне лікування
При симптомах сильної та середньої тяжкості пацієнтам може бути наказаний прийом ряду препаратів, включаючи:
- альфузозин, тамсулозин та інші альфа-блокатори;
- соліфенацин, М-холінолітики, блокатори мускаринових рецепторів – при явному переважанні симптомів, спричинених застійними явищами;
- інгібітори фосфодіестерази типу V – зазвичай використовуються при лікуванні імпотенції та її причин, проте довели свою ефективність і в лікуванні гіперплазії;
- Фінастерид та інші інгібітори 5-альфа-редуктази – редукують швидкість розростання тканин передміхурової залози, зменшують її розміри.
Ці та інші препарати застосовуються, як правило, перед проведенням хірургічного втручання або у випадках, коли воно з якихось причин протипоказане.
Хірургія
«Золотим стандартом» та найефективнішим засобом лікування аденоми простати на сьогоднішній день вважаються хірургічні операції.З їх допомогою можна досягти повного видалення аденоми простати з мінімальними наслідками для організму, збереженням нормального сечовипускання та ерекції.Їхня головна перевага – можливість застосування на будь-якій стадії хвороби.У нашій клініці практикується кілька основних видів оперативного хірургічного втручання.Рішення про те, як саме лікувати аденому простати, приймає лікар разом з пацієнтом після ретельного огляду та обстеження.
Відкрита аденомектомія
Відкрита аденомектомія - класична операція, що передбачає розріз в області промежини або нижньої частини живота та видалення запалених тканин залози за допомогою різних інструментів.Головний плюс методу – гарна вивченість та відсутність потреби у спеціальному устаткуванні, тому його можуть застосовувати практично у будь-якій клініці.Однак через відкритість операція нерідко супроводжується великими кровотечами.Крім того, через близьке розташування простати до нервових вузлів завжди існує ризик їх ушкоджень, що ведуть до порушення статевої та сечовивідної функцій.
Трансуретральна резекція
ТУР аденоми простати – процедура видалення частини передміхурової залози за допомогою електрорезекційної петлі.На сьогоднішній день це одна з найбільш кращих операцій, що часто проводяться завдяки її малій інвазивності.Всі інструменти підводяться до утворення через уретральний канал без будь-яких розрізів, внаслідок чого не відбувається крововтрат, на шкірі відсутні рубці, а період відновлення становить лише кілька днів.Крім того, під час процедури збирається повна інформація про стан сечовивідної системи та усуваються будь-які знайдені відхилення.
Нове в лікуванні аденоми простати
Найбільш перспективними вважаються малоінвазивні методи із застосуванням передових технологій та обладнання.До них відносять:
- Гольмієва лазерна енуклеація гіперплазії простати (HoLEP) – операція проводиться через невеликі (до 2 см) розрізи.За допомогою лапароскопа лазерне волокно вводиться в сечовий міхур і через шийку його підводиться до залози.Аденоматозна тканина видаляється за допомогою акуратних надрізів, що виконуються надточним та безпечним лазером, що працює на основі кристала гольмію, після чого морцелюється.Такий підхід гарантує практично повну відсутність пошкоджень здорових тканин та мінімальну крововтрату;
- трансуретральну фотоселективну вапоризацію – метод полягає у повному випалюванні пошкоджених тканин за допомогою сфокусованого лазерного випромінювання без ушкодження здорових клітин.Втручання проводиться через уретральний канал, що виключає будь-які надрізи та рубці, дозволяє досягти мінімальної кількості рецидивів, скорочує час відновлення до кількох днів;
- робот асистовану лапароскопію – виконується за допомогою передового роботизованого комплексу «Да Вінчі», оснащеного необхідними інструментами та обладнанням для відеозйомки.Управління виробляє досвідчений хірург на спеціальному терміналі, а зображення з камери виводиться на великий монітор у високій роздільній здатності, що значно розширює операційне поле.Спеціальні алгоритми робота згладжують усі різкі та випадкові рухи оператора, повністю виключають такий людський фактор, як тремор.Використання комплексу дозволяє виконати операцію максимально точно і акуратно, через невеликі, кілька міліметрів, надрізи.
Усі ці методи мають суттєвий мінус – дороге обладнання та необхідність у досвідченому кваліфікованому персоналі для роботи з ним.Тому такі методики можуть застосовуватися далеко не у кожній лікарні.